Історія

Історія Могилянської школи журналістики починалася з одного старезного комп’ютера, двох столів і п’яти стільців.

У 2001 році був перший набір, а далі...

2001 – З трьох столів, п’яти стільців і одного комп’ютера починається історія Могилянської школи журналістики (МШЖ). Стартує перший набір студентів. Школу очолює Сергій Миронович Квіт.

2002 – Школа отримує ліцензію Міністерства освіти і науки України

2003 – З’являється перше телевізійне обладнання; Школа запускає проект „Центр Медіареформ” (тренінги для журналістів, громадських організацій, місцевої влади, суддів); починається співпраця з Лідським університетом (Велика Британія); Школа випускає перших 15 магістрів.

2004 – У Могилянці працює прес-центр Помаранчевої революції

2005 – Школу очолює Євген Федченко; починається співпраця з Огайським університетом (викладачі Школи підвищують кваліфікацію в США, американські викладачі читають лекції в МШЖ, студенти з Огайо знімають документальні фільмі в Україні)

2006 – За результатами співпраці з Огайським університетом впроваджуються нові навчальні плани; з’являються практичні курси з виробництва теленовин та документальних фільмів.

2007 – Могилянська школа журналістики спільно з Фондом Ріната Ахметова „Розвиток України” відкривають проект з цифрових медіа “Digital Future Journalism” (DFJ). Учасники програми – провідні українські журналісти. Проект не має аналогів на пострадянськму просторі, адже фокусується на цифрових технологіях збирання, обробки та розповсюдження інформації. Для викладання проекту запрошують лекторів з кращих американських та західноєвропейських медіа.

2008 – Учасники програми DFJ започатковують щорічні навчальні візити до Сполучених Штатів Америки. Там наші журналісти відвідують ньюзруми та редакції кращих американських ЗМІ.

2009 – Відкривається PhD програма „Масові комунікації”; запускається cпільний проект з “Вестмінстерською Фундацією за Демократію” та “Фундацією Томсон Ройтерз”.

2010 – Починається співпраця з компанією “Apple”. Запускається apple-подкаст (podcast.ukma.kiev.ua), на якому зберігаються студентські доробки. Стартує співпраця з Кьольнським університетом.

2011 – Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України не виділяє Школі жодного бюджетного місця. Випускники створюють „Фонд стипендіальних програм UKMA Alumni”. Вони збирають 188 тис.грн. на навчання вступників. Відкривається програма “Digital Media for Universities” (DMU). В рамках програми викладачі з 5 кращих університетів України впродовж року вчаться викладати предмет „Цифрові медіа”.

Декан-засновник Школи, професор Сергій Квіт:
“Хоч перший набір до Могилянської школи журналістики було здійснено 2001 року, історія журналістської освіти в НаУКМА почалася кількома роками раніше. Професія журналіста завжди була популярна в Академії. Від 1992 р. нашими студентами і працівниками було засновано 36 «самвидавівських» газет і журналів, значна кількість випускників стала професійними журналістами та й сам Почесний Президент В’ячеслав Брюховецький, а також Президент НаУКМА Сергій Квіт мають освіту журналіста. Тому виникла ідея створення такої журналістської програми, яка б орієнтувалася на західні зразки і спиралася, разом з тим, на українську специфіку.

Спочатку наші концептуальні ідеї, як-от наявність маґістерської програми без бакалаврського рівня, прийом на навчання випускників вузів з будь-якою базовою освітою, практична орієнтованість навчального процесу тощо, були неоднозначно сприйняті нашими державними чиновниками. Проте згадані пропозиції підтримало журналістське середовище, а потім і колеги по університетському цеху. В результаті Києво-Могилянська Академія одержала ліцензію для проведення експерименту по модернізації журналістської освіти в Україні. Це було б неможливим без наших перших студентів, які вступили і сумлінно вчилися, не маючи спочатку юридичних гарантій, що вони зможуть одержати дипломи.

Цікаво, що ніколи не виникало проблеми з назвою. Коли ми шукали назву для Школи, то з подивом усвідомили: вітчизняні медіа-професіонали були переконані в тому, що Академія вже має свою програму, яка саме так і називається: «Могилянська школа журналістики». Тобто, вона дійсно існувала і навіть мала позитивний імідж ще до свого фактичного відкриття.

Історія нашої матеріально-технічної бази починалася з двох столів, п’яти стільців і двох кімнат, одна з яких виконувала роль аудиторії. Завдяки кільком міжнародним проектам та підтримці вітчизняних спонсорів Могилянська школа журналістики розбудувала найбільшу в Україні університетську матеріально-технічну базу, включно з навчальною телестудією, фотостудією, радіостудією, монтажними кімнатами, великим Медіацентром, ньюзрумом та ресурсним центром”.